або Три грудневих дні російської поп-зірки в Києві
Ажіотаж й аншлаги в Палаці «Україна» 16 і 17 грудня були небачені: зайві квитки запитували ще в метро. Чому такий бум? Адже Алла Пугачова до нашої столиці приїжджає із заздрiсною регулярністю. Але нині масштаби уваги і схиляння перед співачкою перевершили всі рамки.
«ДАВАЙ ВСЕ ПОЧНЕМО СПОЧАТКУ»
На вокзалі потяг iз Акмоли зустрічали дві з половиною тисячі шанувальників Алли Борисівни, затиснуті щільним кільцем працівників правоохоронних органів. Річ у тім, що напередодні візиту Примадонни гарячі українські парубки з УНА-УНСО пообіцяли закидати «москальку» гнилими помідорами. Організатори гастролей (фірма «Союз-Віктан»), пам’ятаючи інцидент iз Борисом Мойсеєвим, вирішила підстрахуватися від неприємностей. Тому на вокзал прибули крім міліції загони ЗМОПу й «Беркута» з собаками. А.Б. мужньо всміхалася в об’єктиви фото- і телекамер, незважаючи на страшну тисняву. Коли найбільш відчайдушним фанам удавалося прорватися крізь кільце оточення та вручити квіти, то переживала охорона, бачачи в кожному букеті мало чи не бомбу. Проте все обійшлося. На всьому шляху проходження ескорту Алли Пугачової і компанії (37 осіб), її вітали кияни, немов челюскінців. Прима, зворушена привітним прийомом, всі три дні була в прекрасному настрої.
Вона жила в готелі «Дніпровський» вимкнувши всі телефони, насолоджуючись спокоєм і тишею. Хазяї ходили буквально навшпиньки щоб не турбувати А.Б., яка практично весь перший день проспала. Потім, викликала художнього керівника групи «Рецитал» Олександра Юдова й до ночі грала з ним у нарди. «Розсердилася» співачка лише один раз, коли разом із горою фруктів їй принесли й торт «Наполеон», вимагаючи віднести його геть з очей, але поки виконували її розпорядження все- таки не утрималася й скуштувала шматочок.
«ШОУ В КІРКОРОВА, А В МЕНЕ — ПРОСТО КОНЦЕРТ»
Так схарактеризувала свою програму Пугачова. Дійсно — ніяких яскравих костюмів і феєрверків . З усіх спецефектів лише паперові папірці під час виконання пісні «Белый снег» і ближче до фіналу клуби диму — антураж шлягеру «Непогода». Але при цьому від співачки йде могутня енергетика, котра заворожує глядачів. За дві години без перерви на сцені Палацу «Україна» вона виконала 25 пісень. Вона була одягнута в чорні трикотажні брюки і коротеньке пончо. Вбрання хоч і модне, але прямо скажемо, що воно мало приховує те, що А.Б. знову поповнішала, зате не відволікає від головного — її пісень: пісень-сповідей, пісень-монологів, пісень-інтермедій. Адже сила Пугачової в тому, що вона обіграє кожен твір і є передусім Акторкою, яка співає.
Програму вона почала з перевіреного часом «Бумажного змея» і тут же на сцену вилетіла екзальтована дівчина, що подарувала плюшевого пітона. Алла Борисівна обкручує рептилію навколо шиї й продовжує співати. В ході вечора Пугачова стає то психотерапевтом, то проповідником, то дурною тіткою. Одне її слово — і зал сумує чи сміється. «Я несла свою беду по весеннему по льду...», — звучать знамениті рядки, які співачка присвятила чорнобильцям. Навряд чи це просто збіг, що за день до її виступу саме з Палацу «Україна» прозвучала команда заглушити реактори ЧАЕС. Серед публіки — люди різного віку. Ті, хто старший, пам’ятають, що Алла Пугачова одна з перших приїжджала до Чорнобиля з концертами. Побачивши, що глядачі засумували, вона підбадьорює жартом, сміючись над собою і своєю зоряною родиною. Щоб покласти край пересудам — у черговий раз повідомила про те, що щаслива в шлюбі й Філя від неї не пішов: «Від мене піти нереально, ну а мені йти просто нікуди». У дочки ніс не зламаний, хоча підкоротити його не завадило б і внуків ніхто не крав. Сумні пісні співає не тому, що життя пішло шкереберть, а тому, що в них є простір для фантазії. «Я птица гордая, я — птица певчая», «Ухожу, а потом в этом каюсь» — тут і плач і стогін. Коли Прима спускається до залу, щоб «підзарядитися енергетикою від глядачів» і заразом забрати квіти, починається броунівський рух. Тата і мами просять Легенду приголубити і сфотографуватися на спомин з їхніми чадами, твердячи, що вона приносить успіх. Пугачова задоволена. Вона в ударі.
«ЗАПРОСІТЬ АЛЛУ ТАНЦЮВАТИ»
І нехай злобні критики писатимуть, що А.Б. в черговий раз привезла стару програму, що всі пісні нею давним-давно співані-переспівані, що більш- менш новий репертуар («Мадам Брошкина», «Девочка-Сэкондхэнд») більше пасує для ресторану, аніж для великої сцени і страшенно далекі від хітів Паулсовського і Ніколаєвського періодів у її творчості. Дійсно частка істини в цьому є. Але варто прозвучати першим акордам «Нынче вечер хоть куда...» і перед сценою шикується черга чоловіків, як кажуть, від малого до старого, з букетами в руках, що мріють покружляти в танці з самою Аллою. Вона кокетує, встигаючи прихильно посміхнутися кожному щасливчикові. І нехай з’їхала перука, грим не приховує крапель поту, але кожен, мліючи, повторює: «Ви дивовижна жінка!»
Вечір неухильно йде до завершення, а публіка не хоче роз ійтися, скандуючи зі всіх боків прохання виконати «Айсберг», «Арлекино», «Миллион алых роз», «Старинные часы». А.Б. трохи супиться: «Всіх пісень не переспіваєш! Вибирайте одну й після цього мене відпустите!» Оскільки консенсусу немає, то вона вирішує сама: «Я виконаю вам пісню свого дитинства, яку любила співати моя мама». Кияни почули довоєнний шлягер — аргентинське танго «О, голубка моя». Знову — грім овацій. На біс Прима співає за заявками, дивуючись — невже не набридло, «Миллион алых роз» і «Старинные часы». Так, хто б що не говорив, але Алла Пугачова вже вписала золоту сторінку в антологію не лише радянської, але й пострадянської естради. Нехай сьогодні вона себе називає «жінкою в критичному віці» і «бабусею російського шоу-бізнесу», але її пісень, як і раніше, чекають слухачі, а з ім’ям Пугачової пов’язані кращі хіти в поліфонії століття, що минає.
ФОТО АНАТОЛIЯ МЕДЗИКА